- надколювати
- -юю, -юєш, недок., надколо́ти, -колю́, -ко́леш, док., перех.1) Трохи, не до кінця розколювати.2) Проколювати чим-небудь гострим, робити уколи зверху.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
надколювати
Смотреть что такое "надколювати" в других словарях:
надколювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
надколоти — див. надколювати … Український тлумачний словник
надколювання — я, с. Дія за знач. надколювати і надколюватися. Надколювання і вимочування плодів … Український тлумачний словник
надколюватися — юється, недок., надколо/тися, ко/леться, док. 1) Трохи, не до кінця розколюватися; 2) тільки недок. Пас. до надколювати … Український тлумачний словник
надбити — 1) = надбивати (ударивши, пошкодити, зробити тріщину, щербину, відбити шматок тощо), надколоти, надколювати 2) див. відбивати I, 1) … Словник синонімів української мови
проколювати — проколоти (чимсь гострим, колючим пробивати отвір у чому н., проникаючи кудись, даючи вихід чомусь), пронизувати, пронизати, простромлювати, простромити, протикати, проткнути, протинати, протнути, проштрикувати, проштрикнути; надколювати,… … Словник синонімів української мови
